Щодо розрахунку виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю

Версія для друкуВерсія для друку

Щодо розрахунку виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю

         Розрахунок виплат у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності обчислюється відповідно до Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (далі – Порядок № 1266).

Обчислення середньоденної заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку страхових виплат здійснюється без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 1266 поважними причинами, у зв'язку з якими невідпрацьовані дні виключаються із розрахункового періоду є: тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1266 розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є 12 календарних місяців перебування у трудових відносинах (з першого до першого числа) за останнім основним місцем роботи застрахованої особи, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.

Якщо перші календарні дні місяця припадають на вихідні, а особа стає до роботи в перший робочий день місяця, то в результаті особою відпрацьовані всі робочі дні місяця та страхові внески із заробітної плати сплачено за повний місяць.

Тобто, таким особам зараховуються зазначені місяці як повні (з першого до першого числа).

Статтею 31 Закону України від 23.09.1999 № 1105-XІV „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (далі – Закон № 1105) визначено, що підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.

   При тимчасовій втраті працездатності на весь її до відновлення працездатності або до встановлення групи інвалідності медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) застрахованій особі видається листок непрацездатності, що обраховується в календарних днях (пункт 2.1 Інструкції № 455).  

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1266 сума страхових виплат застрахованій особі та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця обчислюється шляхом множення суми денної виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) залежно від страхового стажу, якщо його наявність передбачена законодавством, на кількість календарних днів, що підлягають оплаті.

Враховуючи зазначене, оплаті підлягають усі календарні дні, визначені листками непрацездатності, незважаючи на те, що листок був виданий застрахованій особі в її неробочий день за графіком роботи, а також на те, що на період тимчасової непрацездатності працівника припадають дні, які є для нього неробочими.

Відомості для розрахунку середньої зарплати для оплати лікарняних, декретних беруть на підставі даних з таблиці 6 Звіту за формою № Д4 (пункт 32 Порядку № 1266). На підставі пункту 3 Порядку № 1266 в розрахунку середнього заробітку братимуть участь всі виплати, які увійшли до бази нарахування ЄСВ у складі зарплати (графа 18 таблиці 6 ЄСВ-звіту).

Разом з цим, суми лікарняних і декретних в розрахунок не беруться, хоча і відображаються у звіті з ЄСВ.

Так, відповідно до абзацу другого пункту 3 Порядку № 1266 місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду.

Таким чином, із розрахункового періоду виключаються дні тимчасової непрацездатності, відпустки у зв’язку із вагітністю та пологами. Отже, до розрахунку середньоденної заробітної плати не повинні включатися суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах, які нараховані за дні тимчасової непрацездатності, відпустки у зв’язку із вагітністю та пологами. А у випадку виключення із розрахункового періоду повного місяця (з першого до першого число) також виключається нарахована у цьому періоді заробітна плата (матеріальна допомога, премія тощо).

Порядком № 1266 не передбачено пропорційного врахування одноразових виплат, як було до 04.07.2015. Мінсоцполітики роз’яснило, що у разі коли частина місяця не відпрацьована з поважних причин, одноразові виплати враховуються у повному розмірі. Однак, якщо застрахована особа не працювала з поважних причин повний календарний місяць, то нарахована в цьому місяці разова виплата не враховується під час розрахунку середньої зарплати (лист Мінсоцполітики від 16.09.2015 № 526/18/99-15). Суми відпускних (незалежно від місяця їх фактичної виплати) розподіляють пропорційно часу, який припадає на дні відпустки у відповідному місяці (пп. 1.6.1 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 № 5). Тому період щорічної відпустки не виключають із розрахункового періоду, а період відпустки без збереження зарплати виключають як невідпрацьований з поважних причин.

 

Головний державний інспектор

Управління Держпраці у Полтавській області                    Наталія Ляшенко

 

Наверх ↑