Історичний нарис

Версія для друкуВерсія для друку

90 років Кобеляцькому району

Кобеляцький район розташований у південній частині Полтавської області України. Район утворений 7 березня 1923 року. З лютого 1932 року по вересень 1937 року  перебував у складі Харківської області, а з  1937 року - Полтавської.

Кобеляцький район утворений з Кобеляцької, Бродщинської і Маяцької волостей. Спочатку до складу Кобеляцького району входило  11 сільрад - Бродщинська, Василівська, Вовчанська, Золотарівська, Іванівська, Краснянська, Марківська, Павлівська, Розсипалівська і Сухо-Маяцька, Таранушичівська.

В червні 1926 року до нього було приєднано територію розформованого Білицького району. З лютого 1932 року район підпорядковувався безпосередньо Харкову, а з 27 лютого 1932 року  увійшов до складу новоутвореної Харківської області. У складі Полтавської області — з 22 вересня 1937 року.

Територія району  межує на півночі з Решетилівським та Новосанжарським районами Полтавської області, на півдні — з Онуфрієвським районом Кіровоградської області та Верхньодніпровським районом Дніпропетровської області, на заході - Кременчуцьким та Козельщинськми районами Полтавської області.

Площа району складає 1823 кв.км., населення на 1 грудня 2012 року становить 43 875 чоловік.   В адміністративному поділі в районі функціонує одна міська, одна селищна та двадцять шість сільських рад, які об”єднують сто один населений пункт.

По території  району проходить залізниця Полтава-Кременчук,автотраса Полтава-Кіровоград, асфальтні дороги : Кобеляки-Дніпропетровськ, Кобеляки-Дніпродзержинськ, Кобеляки-Світлогірське.

На кінець 1924 року в райцентрі було відбудовано місцеву промисловість, ліквідовано безробіття, а в 1925-1926 роках сільське господарство району досягло дореволюційного рівня, хоч товарність його залишалася низькою.Виникли різні форми кооперації (споживча,заготівельна,обслуговуюча та ін.) У 1924  році було утворнео комуну в с.Кунвці, а в 1925 — артіль “Нова громада” в Чорбівці (голова В.А.Упир),два приміських ТСОЗи й колгосп.

Для технічної допомоги колгоспам були створені МТС у Кобеляках та с.Іванівці (1931,1934 р.р.).

У 1929-1930 роках у районі було більше 200 колгоспів.Після укрупнення в 1935 році — 62.Колекцивізація зевершилася в 1932 році.

Великим лихом обернулися для Кобеляцького району 30-і роки. Утрати населення від голодомору, розкуркулення, репресій були одними з найбільших в області й становили  25.3 % порівняно з 1926 роком. У самих Кобеляках кількість жителів скоротилася на 18,9 %. Навіть наслідки фашистської окупації були не такими страшними.

У 1940-1941 -у  господарському році під різними культурами було зайнято 43627 гектарів земель, валовий збір зерна становив 375475 центнерів із площі 29743 гектари. У районі було 5458 коней,7118 голів великої рогатої худоби,3635 свиней,8000 оіець.Валова продукція місцевої промисловості становили 7890 тисяч карбованців.

На початок 1941 року в районі  було 28 початкових шкіл,15-семирічних,6-середніх(у т.ч. в місті-3).Усього навчалося 10872 учні.Виходила районна газета “Більшовик”(тираж 3500 примірників.У районі було 30 клубів, 34 хати-читальні, 60 бібліотек, 4 кіноустановки, 3 театри (Кобеляки,Білики,Бутенки).

З початком Великої Вітчизняної війни лише з райцентру відправилися на фронт 1200 чоловік, із району- майже 5 тисяч.Фашисти окупували район 15 вересня 1941 року.

В роки Великої Вітчизняної війни районний центр Кобеляки німці перетворили на окружний центр, якому підпорядкували територію Кобеляцького, Кишеньківського, Козельщинського та Нехворощанського районів. Кобеляки стали місцем розправи над радянськими людьми.

Два роки  томилися у неволі жителі району. За період окупації були розстріляні 646  чоловік, в тому числі 210 військовополонених, 110 евреїв,27 циган,36 партактивістів, 44 дітей. На різного роду робіт у фашистську Німеччину примусово вигнали 2544  юнаків та дівчат. Всього репресовано 3239 чоловік.

25 вересня  1943 року Кобеляцький район було визволено підрозділами колишніх 5-ї та 7-ї гвардійських армій Степового фронту.У боях за місто  загинув командир полку колишньої 84-ї Харківської дивізії майор С.Я. Миньков,його заступник майор В.Т.Яцюк. Вони поховані в братській могилі міста на вулиці Шевченка.

На території району в солдатських могилах захоронені 1983 воїни. В райцентрі біля Вічного вогню покояться 17 воїнів, які загинули, визволяючи Кобеляки. Ще 569 радянськиї бійців знайшли вічний притулок в братській могилі на міському кладовищі.

Усього на фронтах війни загинуло 6342 жителі району.У братській могилі (сюРал\дянське) поховано 6 Героїв Радянського Союзу.На кобеляцькій землі поховано 4459 воїнів , у т. ч. 2423 невідомих соддатів.

Серед Героїв Радянського Союзу є і уродженці нашого району. Це — О.Т.Дейнега із с.Мотриного, І.І.Ведмеденко із с.Сокілки, Ф.І.Марченко із смт Білики, М.Т.Мужайло із с.Озер, Т.Л.Клименко із с.Поскури, А.П.Семенов із Твердохлібів, І.І.Соломоненко із с.Новоселівки,І.П.Шенгур із с.Морозів,А ось П.В.Чорний із с,Марківки є кавалером ордена свіх трьох ступенів.

Фашисти завдали величезних збитків  районові.Потрібні були великі зусилля трудящих, щоб відбудувати господарство.Це вдалося зробити аж у  1950 році.

У  цьому ж році виробництво промислової продукції в Кобеляках перевищило довоєнний рівень. В 1952-55 роки збудований Білицький цукровий завод,  а в 1955 році- Білицький  молококонсервний завод, елеватор в селі Бутенки.У 50-60 роках  прокладено водопровід та газопровід у м.Кобеляках.У селищі Біликах та м.Кобеляках споруджено 16 тисяч квадратних метрів житлової площі,а в селах споруджено 2774 будинки для колгоспників.

Указом Президії Верховної  Ради УРСР від 30 грудня 1962 року про укрупнення районів до Кобеляцького  ввійшли сільради Кишеньківського району,а також Бреусівська й Лутовинівська Козельщинського району,Канавська,Лівенська,Маячківська,Нехворощанська й Соколово-Балківська Нехворощанського району.Територія району тоді становила 2280 квадратних кілометрів,населення-93.4 тисячі чоловік, у т. ч.  в м. Кобеляках-9,6 тис.чол.

У зв”язку з будівництвом Дніпродзержинської ГЕС  в 1962 році  в нашому районі  створене  нове  село Світлогірське - центр сільської ради.

Указом  від 8 грудня 1966 року відбулося нове розмежування в зв”язку з відновленням Козельщинського району., після чого територія Кобеляцького району значно зменшилася.

Рішенням Полтавського облвиконкому від 17 травняч 1988 року Канавська сільрада включена до Кобеляцького району.

Сьогодення Кобеляцького району  таке ж напружене, як і  минуле. Його трудівники примножують  вагомі  досягнення  в різних галузях  народного господарства.

До потенціалу промисловості району входять такі міцні підприємства :

1. ВП “Кобеляцький цукровий завод” ТОВ АФ “Добробут”(переробка цукрових буряків), виробнича потужність — переробка близько 6 тис. тонн цукрового буряка за добу.

2. ВП “Кобеляцький комбікормовий завод” ТОВ АФ “Добробут”(приймання і зберігання зерна)

3. ПрАТ “Кобеляцький завод продтоварів “Мрія”(виробництво кондитерських виробів), вирбнича потужність  3 тис. тонн виробів  за добу.

4. ТОВ “Зоря” (багатогалузеве виробництво-хліба та хлібобулочних виробів, пересувних модульних будинків та інше).

5. ПП “Кобеляки-Світ”(виробництво швейних виробів, налагоджено зв”язки та успішне  співробітництво із підприємствами країн Європи-Нідерланди, Німеччина, Франція), виробнича потужність 450-600 штук виробів за добу.

6. ВАТ “Придніпровський спецкар”єр” (виробництво неенергетичних матеріалів), виробнича потужність 250 тис.куб.м. щебня.

Потенціал сільського господарства району наступний :

1. 20 активно діючих сільськогосподарських  підприємств різних форм власності.

2. Загальна площа сільськогосподарських угідь — 124 тис.га.

3. Валова продукція сільського господарства по всіх категоріях господарств - 245 млн.грн.

4. Валовий збір  зерна становить близько 100 тис.тонн.

5. Кобеляцький професйно-аграрний ліцей щороку випускає близько 150 спеціалістів -  тракторист-слюсар  по ремонту сільськогосподарської техніки, водій автомобіля, конторський службовець (бухгалтерія), кухар-кондитер.

6. Наявність земельних ділянок несільськогосподарського призначення, придатних для будівництва об”єктів виробництва та сфери обслуговування.

Розвиток підприємництва в районі :

Всього налічується 128 малих підприємств, зареєстровано  160 фермерських господарств, кількість суб”єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб близько 2 тис. одиниць. Більшість їх займаються торгівлею, виробництвом і переробкою сільськогосподарської продукції та надають послуги.

За останні роки лише в м. Кобеляках було зведено Свято-Миколаївську церкву, установлено Алею Героїв, повністю реконструйовано стадіон «Колос». Відкрився одним із перших на Полтавщині сучасний Центр материнства й дитинства, побудовано спортивний міні-майданчик зі штучним покриттям, відкрито пам’ятний знак «Жертвам аварії на ЧАЕС». У грудні 2006 введено в експлуатацію реконструйований колишній кінотеатр Іскра де розміщено районний відділ освіти та методичний кабінет. Міська рада за допомогою сприяння фонду молодіжного будівництва реконструювала колишнє приміщення гуртожитку під 30 квартирний сучасний житловий будинок. Освітню систему представляють 43 загальноосвітні школи, 1 професійний аграрний ліцей, 8 дошкільних і 3 позашкільні заклади. Медичне обслуговування населення здійснюють центральна районна лікарня, 5 інших лікарень, 5 амбулаторій, 3 амбулаторії сімейної медицини, 43 фельдшерсько-акушерські пункти. Діють Кобеляцький районний центр культури та дозвілля, 44 клубні заклади, 3 державні й 20 громадський музеїв, централізована бібліотечна система ( з 1975 року). Включає: 2 районні бібліотеки та 43 бібліотеки-філії. Інформаційна цінність бібліотек  забезпечується універсальним книжковим фондом. Загальний обсяг -  500 тисяч примірників книг і брошур в тому числі 200 тисяч екземплярів для дітей.  Впродовж 2012 року відкрито в районі шість дитячих садочків, відремонтовано школи, дошкільні та позашкільні заклади.

Є що показати і гостинно прийняти гостей району. Туристична  інфраструктура району налічує : 2 готелі, 4 бази відпочинку, 3 банні комплекси, 2 ресторани, понад 30 кафе(в т.ч. 2 кемпінги), державний літературно-меморіальний музей — садиба Олеся Гончара, регіональний ландшафтний парк “Нижньоворсклянський”, музей під відкритим небом “Козацька Січ”, ботанічний заказник “Драбинівка”. До послуг гостей району пропонуються екскурсійні маршрути.

Благословенна кобеляцька земля подарувала світовій культурі та науці багатьох видатних діячів. Родом з Кобеляк філософ-просвітитель Я.П. Козельський (1728-1793), учений у галузі технічної кібернетики О.Г. Івахненко (1913), відомий український бандурист і композитор Г.Т. Китастий (1907-1984), письменник В.Л. Кашин (1917, поет-сатирик М.С. Білецький (1910), письменник і скульптор С.С. Жук (1885-невід.), артисти Є.А. Золотаренко (1889-1955), П.С. Колесник (1904-1976), Г.Т. Тесля (1909-1968), художники С.М. Солодовник (1915), В.М. Греченко (1906-1967), відомі письменники Павло Загребельний, Юрій Доль-Михайлик, Олесь Гончар та ін.

А завдяки талановитому народному лікарю СРСР, засновнику методу мануальної терапії, заслуженому лікарю України, Академіку Миколі Андрійовичу Касьяну, котрий повертав людям радість повноцінного життя, дорогу до мальовничих Кобеляк знають не тільки українці, а й безліч людей з усього світу. Адже за унікальні здібності його шанували і  пам’ятають не лише на Батьківщині, а й далеко за кордоном, бо його ім’я занесено і до книги  «Рекордів Гінеса». В центрі  Кобеляк на перехресті двох вулиць — Шевченка та Касьяна встановлено бронзовий пам’ятник талановитому земляку, яким гордиться і буде гордитись не одне покоління кобелячан.

Хай завжди славиться Кобеляцький район  працьовитими людьми, їхніми звершеннями і досягненнями, заради добробуту своїх земляків та  надійного майбутнього своїх дітей та внуків.

Наверх ↑