РОЗ’ЯСНЕННЯ: ЯК ТА КОЛИ ВИПЛАЧУВАТИ ЗАРОБІТНУ ПЛАТУ

Версія для друкуВерсія для друку

РОЗ’ЯСНЕННЯ: ЯК ТА КОЛИ ВИПЛАЧУВАТИ ЗАРОБІТНУ ПЛАТУ

Строки та періодичність виплати заробітної плати працівникам визначені в ст. 115 Кодексу законів про працю України  та ст. 24 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР.

Згідно вимог вказаних законодавчих актів заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Тобто, грaничні строки виплати зарплати - нe пізніше 22 числа за першу половину поточного місяця та  не пізніше 7 чиcла наступного місяця - за другу половину.

У разі, кoли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим aбо неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з профспілкою, і не може бути менше оплати за фактично відпрацьований час із розрахунку тарифної ставки (посадового окладу працівника). Тобто розмір авансу повинен складати не менше 50% тарифної ставки (посадового окладу) працівника за цей місяць. При нарахуванні авансу не враховуються надбавки, премії та інші доплати, передбачені законодавством, виплата яких має здійснюватися у строки, установленні для виплати заробітної плати за підсумками місяця.

Кодексом законів про працю України встановлена вимога щодо мінімальної кількості виплат заробітної плати на місяць - не менше двох, якої роботодавець зобов’язаний дотримуватись при встановленні строків виплати зарплати. При цьому роботодавець має право виплачувати зарплату і більше двох разів.

Виплата заробітної плати мінімум двічі на місяць є обов’язком роботодавця, який він повинен виконувати незалежно від згоди працівника отримувати заробітну плату один раз на місяць.

Встановлення роботодавцем у документах, що регламентують періодичність та строки виплати заробітної плати, умови про виплату зарплати один раз на місяць є неправомірним, адже згідно зі ст. 97 КЗпП власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, установлені законодавством.

Виплата заробітної плати один раз на місяць, навіть за наявності відповідних заяв працівників , є порушенням трудового законодавства.

Якщо працівник відмовляється від отримання авансу, роботодавець  зобов’язаний розрахувати йому аванс, зняти суму авансу в банку, оприбутковувати в касі підприємства і, якщо працівник не отримав аванс після закінчення трьох робочих днів, скласти відомість депонованих сум та здати неодержану працівником суму авансу в банк, а потім виплатити його разом із сумою заробітної плати за другу половину місяця.

Якщо заробітна плата на підприємстві перераховується на зарплатні картки, то роботодавець зобов’язаний перераховувати її працівнику, як мінімум, двічі на місяць у дні, встановлені для виплати авансу та заробітної плати, незалежно від бажання працівника.

Порушенням буде і виплата в аванс усієї суми заробітної плати, що належить працівнику за поточний місяць, оскільки вимогу про виплату не рідше двох разів на місяць через проміжок, що не перевищує 16 календарних днів, буде порушено.

Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум в день звільнення, при відсутності спору про їх розмір підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

За порушення законодавства про оплату праці винні особи притягаються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно з законодавством.

 

Головний державний інспектор  

Управління Держпраці у Полтавській області

 Білогуб А.Ф.

Наверх ↑