111

МЕМОРІАЛЬНА ДОШКА ГЕРОЮ АТО

Версія для друкуВерсія для друку

МЕМОРІАЛЬНА ДОШКА ГЕРОЮ АТО Минула п’ятниця була не по-осінньому гарним днем: теплим, сонячним. Та зовсім не такий настрій був у тих, хто зібрався на території опорного закладу «Білицька ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1»: учнів, педагогів, учасників АТО, гостей, серед яких — Білицький селищний голова Юрій Латиш, Жуківський сільський голова Олег Охріменко, спеціаліст відділу освіти Наталія Масич, заступник районного військового комісара Петро Андрушко, рідні Сергія Месечі. Цього разу зібрала всіх разом сумна подія: відкриття меморіальної дошки випускнику школи, який загинув у зоні АТО, Сергію Месечі. До речі, ініціативу щодо встановлення меморіальної дошки проявили школярі й під час проведення Тижня добрих справ зібрали необхідну суму коштів.
Болю додають віршовані рядки:
≪А на моїй землі іде війна,
Стріляють танки і ревуть гармати,
Сповита горем, в чорному вбранні,
Сльозами вмилась не одна вже мати…≫.
Ведучі нагадали, що Сергій Месеча закінчив Білицьку ЗОШ І-ІІІ ст. № 1 у 2000 році й запросили поділитися спогадами класного керівника Аллу Гординську:
— Сергій був спокійним, відповідальним, врівноваженим учнем. Один з тих, які не суперечать учителям, вміють достойно вийти з конфліктної ситуації.
Серед хлопців Сергій мав авторитет. Його поважали за стриманість, веселий, хоча й дещо замкнутий, характер. Любив майструвати, щось лагодити чи виготовляти
своїми руками.

БІОГРАФІЧНА ДОВІДКА

Сергій Месеча народився 12 червня 1983 року в Кобеляках. Проживав у Жуках, мама виховувала його одна. Після закінчення школи здобув професійну освіту в Кобеляцькому училищі (зараз — аграрний ліцей). Працював на цукровому заводі, слюсарем на СТО в Полтаві, Києві. Працьовитий, роботи не боявся. Коли померла мама, став за сина для своєї тьоті Олександри Миколаївни, яка й до цього допомагала його виховувати.
Строкової служби Сергій Месеча не проходив. 15 червня 2015 року, в п’яту хвилю мобілізації, пішов до армії добровольцем, адже відчував у цьому душевну потребу і не міг просто знаходитися вдома та споглядати за подіями, що відбуваються на Сході країни.
Солдат Сергій Месеча — механік-водій 3 механізованого відділення 1 механізованого взводу 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону служив під Авдіївкою, у Зайцевому.
12 липня 2016 року, в результаті обстрілів під Зайцевим, при подвійному прямому попаданні снарядів у бліндаж, наш земляк із Жуків Сергій Месеча загинув.
Указом Президента України за особисту мужність і високий професіоналізм,
виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність Військовій присязі та українському народу, солдат Сергій Олександрович Месеча нагороджений орденом ≪За мужність≫ І ступеня та нагрудним знаком ≪За вірність народу України≫ І ступеня (посмертно).

До присутніх звернулася спеціаліст відділу освіти Наталія Масич:

— Складаю шану й повагу тим, хто несе службу на Сході України, за нас, за майбутнє України, за цей сонячний день. Схиляю голову перед світлою пам’яттю тих, хто як і Сергій Месеча, віддав своє життя, захищаючи суверенітет і територіальну цілісність України.

Звертаючись до школярів, зазначу: ви — майбутні захисники. Бажаю, аби вам не довелося захищати Україну зі зброєю в руках,

а якщо вже так і станеться, то живими й здоровими поверніться додому.
Заступник районного військового комісара Петро Андрушко зізнався, що дуже важко говорити про Сергія Месечу в минулому часі. Він був людиною із звичайною біографією — таких багато. Але із незвичайним характером: як тільки прийшла біда на рідну землю, не зміг залишитись осторонь.
Не зупинило й те, що не служив в армії. Пройшов прискорену підготовку в навчальному центрі й сумлінно виконував військовий обов’язок. Лічені дні залишались до демобілізації. І хоч кажуть, що два снаряди в одну воронку не потрапляють, але сталось саме так… Вічна пам’ять Сергію. Слава Україні!
Тепле слово про Героя сказали Білицький селищний голова Юрій Латиш, Жуківський сільський голова Олег Охріменко. Голова Білицької спілки ветеранів АТО
≪Воля≫ Михайло Лівіцький від імені побратимів подякував школярам і педагогам за велику роботу по увічненню пам’яті Героїв, підтримці тих, хто служить на Сході України.
Право відкрити меморіальну дошку надали директору школи Олені Іванченко, учаснику АТО Михайлу Лівіцькому й учню Дмитру Журавському. Відтепер Сергій Месеча з меморіальної дошки щодня зустрічатиме й проводжатиме поглядом учнів, нагадуватиме кожному, що віддав життя, аби земляки жили в мирній квітучій Україні.
За традицією запалили свічку пам’яті про тих, кого забрала війна, хвилиною мовчання вшанували всіх, хто віддали життя за незалежність України.
До меморіальної дошки поклали живі квіти, в тому числі й рідні тітки Героя — Олександра Месеча й Валентина Запара.
— Третя осінь прийшла без Серьожі…Така вже випала йому доля,.. — сказала
Валентина Миколаївна. — І вже нічого не змінити. Та все ж здається, як у тій пісні, що
солдати перетворились на білих журавлів…
Так, Герої не вмирають. Просто йдуть із поля бою — в небо.
Наталя ПУЗИНА

Наверх ↑